Як писати есе
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.
Стиль есе вирізняється:
- афористичністю;
- образністю;
- парадоксальністю.
Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:
- символи;
- метафори;
- порівняння;
- алегоричні і притчові образи.
Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:
- використовувати асоціації;
- проводити паралелі;
- добирати аналогії.
Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
- непередбачувані(парадоксальні) висновки;
- несподівані повороти;
- цікаві зчеплення.
Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.
Цікавим прикладом есе, написаним у формі «сократівського діалогу» (або у формі «запитання – відповідь»).
Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.
• Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний – це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний – пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний – вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий – з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.
• Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
• Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
• Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
• Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
• Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.
ЯК НАПИСАТИ ДЕТЕКТИВ:
20 ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ
Щоб написати хороший
детектив необхідно не тільки побороти в собі лінь, але і виробити графік,
звільнитися від повсякденних справ. Створити твір, який із задоволенням
опублікує будь книговидавництво, непросто, але цілком можливо, якщо
дотримуватися певні правила.
1. Почавши писати, придумайте собі звучний псевдонім. Якщо ваша справжнє
прізвище не поєднується з детективним жанром, створіть вигадане ім'я. Особливо
це актуально, коли оповідь ведеться від першої особи.
2. Обов'язково напишіть план. Перерахуйте головних
дійових осіб, визначте їх взаємини, прорисуйте чітку сюжетну лінію. Це суттєво
полегшить написання детективу, так ви зможете дописати всі голови до кінця,
нічого не забувши.
3. Не варто створювати багато імен, щоб не заплутати
читача. Достатньо 3-5 головних героїв, стільки ж другорядних і 10-12
епізодичних. Відразу вирішите, хто з них негативний персонаж, щоб по ходу
викладу періодично відводити або посилювати підозри щодо них.
4. Ретельно вибирайте героям імена і прізвища. Герої
детективів мають чіткий поділ на позитивних, негативних, нейтральних і
комічних. Виходячи з їх якостей давайте їм прізвище, яка має або підкреслити їх
гідності, або зберегти інтригу до кінця твору.
5. Нічого не виправляйте у вже завершених частинах,
поки не опишіть розв'язку. По закінченні процесу написання детективу
починається ревізія, в ході якої виявляється, що твір надто коротке, а початок
доведеться переписувати, або вводити додаткову сюжетну лінію і т.д.
6. Включайте в текст діалоги героїв, вони сприймаються
читачем легше, ніж суцільне виклад. Намагайтеся, щоб обсяг був не менш 50-70%.
При цьому герої не завжди повинні вести бесіди про те, хто кого вбив і хто в
чому винен, можна вибирати і інші теми для розмов.
7. Не варто нехтувати деталями. Значення може мати
будь-яка дрібниця, навіть фіранки на вікні, іржа на воротах, запахи і багато
іншого. Як би між іншим описуйте всі докази по ходу опису сюжету.
8. Введіть в оповідання любов і секс. Це цікаво
багатьом, тільки подібних вставок не повинно бути багато, все ж це не любовний
роман і читацькі аудиторії у цих жанрів збігаються дуже рідко.
9. Не робіть жертвами злочинців дітей. Люди болісно
ставляться до подібних сюжетів. До того ж, більша частина читачів самі є
батьками і їм читати таке твір буде вкрай неприємно.
10. Пишіть щодня, інакше загубіться у роботі назавжди.
Визначте мінімум, який треба відпрацювати, навіть якщо сусіди влаштували потоп
у квартирі.
11. Надсилайте повний текст твору. Шанси, що хтось у
видавництві зацікавиться частиною детектива, малі.
12. Вивчіть правила прийому рукописів, дотримуйтеся
потрібний формат. Є видавництва, які беруть текст тільки на папері або в
електронному вигляді.
13. Розсилайте своє твір одночасно в кілька
видавництв. Цим ви підвищуєте шанси на те, що саме ваш детектив вийде в світ в
найближчому майбутньому.
14. Напишіть короткий супровідний лист, часто саме
воно змусить головного редактора прочитати ваш детектив першим з надісланих на
перевірку.
15. Отримавши негативну відповідь, не варто
засмучуватися. Якщо видавництво вважає твір непридатним, рецензія не пишеться
зовсім. Тому негативна відповідь - теж результат.
16. Не треба вимагати від редакторів звіту, крім того,
не варто висловлювати обурення. Рецензенти уважно читають все, що приходить на
адресу видавництва. І якщо вони не дали відповіді, значить детектив не буде
прийнятий ними, тобто відповідь негативна.
17. Можна розмістити детектив в інтернеті, там його
може прочитати редактор з початківця книговидавництва та посприяти швидкому
випуску обмеженої серії.
18. Можете звернутися до літературному агенту, який,
поки ви пишете свій твір, буде шукати спосіб його випуску. Тут є свої плюси і
мінуси. Добре те, що сидячи вдома, ви не стурбовані майбутнім свого детектива.
Поганий стороною стане необхідність ділитися власним гонораром.
19. Закінчивши першу книгу, негайно, поки вас не забув
читач і видавець - приступайте до написання другий.
20. Працюйте постійно, так шанси на публікацію хоча б
однієї з ваших робіт зростуть, а успіх навіть однієї книжки зможе окупити всі
витрачений на роботу час.
Для додаткового читання у 7 класі
Курт Воннегут "Брехня"
Ця скульптура Аліси в Задзеркаллі знаходиться в замку Гілдфорд в саду, обнесеному високим муром, поруч з будинком, який колись знімав Льюїс Керролл. Вона була створена скульптором Жанна Аргенто. Моделлю для скульптури стала дочка скульптора Анна. Скульптура була встановлена в 1990 році.
9 років тому одночасно в 93 країнах світу було вперше видано книгу «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії» – фінальну частину поттеріани!
Українською мовою роман переклав Віктор Морозов (за редакцією Олекси Негребецького та Івана Малковича) і видано у «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» 25 вересня 2007 року — раніше за всі інші перекладені версії книги.
Монолог Гамлета
у перекладі Ю. Андруховича
І от питання — бути чи не бути.
У чому більше гідності: скоритись
Ударам долі і лягти під стріли,
Чи опором зустріти чорні хвилі
Нещасть — і тим спинити їх? Заснути,
Померти – і нічого, лиш зазнати,
Як сон позбавить болю, нервів, тіла,
А з ними і страждань. Така розв’язка
Цілком годиться. Так, заснути, спати –
І що, і сни дивитися? Проблема
Одна: які нам сни присняться, мертвим,
Коли земні марноти відшумлять?
І тут сидить вагання: ще хоч трохи
Побути, вік добути свій, а звідси –
Примноження нещасть. Якби не це,
То хто із нас терпів би ці знущання:
Ці утиски верхів, апломб нікчем,
Зневажене кохання, беззаконня,
Нахабство влади, напади на честь,
Якими послуговується підлість,
Хто став би це терпіти, адже можна
Звичайним лезом зупинити хід
Усіх страждань? І хто тягнув би далі
Життєву лямку і стікав би потом,
Якби не страх – а що там, після смерті,
У тій країні з інших географій,
Що з неї не прийдуть мандрівники?
І страх нам каже витерпіти муки
Тутешні, добре знані, й не шукати
Незнаних, потойбічних. Винен розум –
Це він блідими робить нас і барви
Поривів наших, а відважні плани
По роздумах воліємо відкласти
І зовсім поховати. Хтось тут є?
Офелія! За мене помолися,
Прекрасна німфо, грішного згадай.
ФРІДРІХ ШИЛЛЕР
"ОДА ДО РАДОСТІ" ЯК ГІМН ЄВРОСОЮЗУ
Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода,
В'яжеш ти одним вузлом,
Розцвітає братня згода
Під твоїм благим крилом.
Хор
Обнімітесь, міліони,
Поцілуйтесь, мов брати!
Вічний Отче доброти,
Дай нам ласки й охорони!
Кого доля ощастила
Тим, що другові він друг,
Кого любить лада мила, —
Йдіть до нас в веселий круг.
Йдіть усі, хто зве своєю
В світі душу хоч одну!
Хто ж весь вік черствів душею —
Йди у іншу сторону.
Хор
Хто живе в земній юдолі,
Всяк симпатії скорись!
Нас веде вона у вись,
Де Всесильний на престолі.
Радість п'ють усі істоти
З груді матері-землі,
Ті солодкії щедроти
Мають всі — і добрі, й злі.
Радість нас вином сп'яняє
І цілунком огневим;
І черв'як утіху знає,
І небесний херувим.
Хор
Поклонітесь, міліони,
Перед мудрістю Творця!
Сповніть милістю серця
І чиніть його закони.
Радість — всесвіту пружина,
Радість — творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям,
Їх в простори пориває,
Не відомі мудрецям.
Хор
Як у безмірі світила
Хором райдужним пливуть,
Браття, йдіть у славну путь,
Що нам радість освятила.
Вчених з істини свічада
Радість успіхом віта,
До чеснот провадить радо,
Хоч тропа до них крута;
На ясній вершині віри
Піднімає хоругов,
В день воскресний на псалтирі
Славить тих, хто смерть зборов.
Хор
Будьте мужні, міліони!
Вірте, страдні, в кращий світ!
Тих, що справдять заповіт,
Прийме Бог у вічне лоно.
Божество не наградиме, —
От би нам зрівняться з ним!
Хай радіють із радими
Горе й злидні в крузі цім!
Не відомста, не погрози —
Всепрощення ворогам!
Хай не ллють у скрусі сльози,
Не гризуться каяттям.
Хор
Знищим книги борговії!
Помирімося усі!
Браття! Бог на небесі
Не забуде благодії.
Радість в келихах шумує,
Плин іскристий виграє,
Канібалів лють гамує,
Кволим духу додає.
В день веселля а чи тризни,
Коли ходить круговий,
Хай до неба піна бризне,
Дух прославимо благий!
Хор
Все хвалу йому співає —
Хай гримить псалом гучний!
Дух прославимо благий,
Що над зорями витає!
Будь твердим в лиху годину,
Поміч скривдженим давай,
Всюди правду знай єдину,
Зроду клятви не ламай,
Не знижайсь перед потужним,
Коли треба — важ життям!
Шана й слава чесним, мужнім,
Згуба підлим брехунам!
Хор
Станьмо дружною сім'єю,
Жити правдою й добром
Присягнімо цим вином
Перед вишнім Судією!
Переклав з нім. Микола ЛУКАШ
О́да до ра́дості (нім. "Ode an die Freude") — ода, написана у 1785 році німецьким поетом та істориком Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей. Попри майбутню популярність вірша, сам Шиллер негативно відзивався про нього, відмічаючи те, що ода «далека від реальності» та що «можливо для нас, але не для світу, не для мистецтва поезії» у листі до свого друга Хрістіана Кьорнера (під впливом якого і була написана ода), написаному у 1800 році.
У 1793 році текст оди був змінений, зокрема було змінено ключове слово. Леонард Бернстайн казав про те, що спочатку ним було «свобода» замість «радість» (Freiheit замість Freude), а змінив його Шиллєр заради того, щоб дистанціюватися від політики. Найбільшу популярність вірш здобув після того як Людвіг ван Бетховен поклав його на музику та включив у склад завершальної частини знаменитої Дев'ятої симфонії (дописана у 1824 році).
На початку 50-х років керівництво ФРН зробило «Оду…» своїм гімном, але у 1952 році старий гімн повернули. У 1972 році Рада Європи утвердила «Оду до радості», покладену на музику Бетховена Гімном Ради Європи, у 1985 році ода стала гімном ЄЕС, а у 1993 — гімном ЄС. Аранжировка була зроблена Гербертом фон Караяном. У 2003 році було вирішено вважати гімном ЄС лише музику, заради рівноправ'я усіх мов. Мелодія була використана у 1974 році при написанні гімна Родезії. З 2005 року — гімн Копа Лібертадорес.
Фрагменти з «Оди…» були використані у фільмах: «Механічний Апельсин» Стенлі Кубрика, другого фільму про The Beatles «На Допомогу!» та у франшизі «Міцний горішок».
З німецької на українську «Оду…» переклав Микола Лукаш.
Freude, schöner Götterfunken,
Tochter aus Elysium!
Wir betreten feuertrunken,
Himmlische, Dein Heiligtum.
Deine Zauber binden wieder,
Was die Mode streng geteilt,
Alle Menschen werden Brüder,
Wo Dein sanfter Flügel weilt.
Chor.
Seid umschlungen, Millionen!
Diesen Kuß der ganzen Welt!
Brüder, überm Sternenzelt: Muß ein lieber Vater wohnen!
Wem der große Wurf gelungen,
Eines Freundes Freund zu sein,
Wer ein holdes Weib errungen,
Mische seinen Jubel ein!
Ja, wer auch nur eine Seele: Sein nennt auf dem Erdenrund!
Und wer's nie gekonnt, der stehle: Weinend sich aus diesem Bund!
Chor.
Was den großen Ring bewohnet,
Huldige der Sympathie!
Zu den Sternen leitet sie,
Wo der Unbekannte thronet.
Freude trinken alle Wesen: An den Brüsten der Natur;
Alle Guten, alle Bösen: Folgen ihrer Rosenspur.
Küsse gab sie uns und Reben,
Einen Freund, geprüft im Tod;
Wollust ward dem Wurm gegeben,
Und der Cherub steht vor Gott.
Chor.
Ihr stürzt nieder, Millionen?
Ahnest du den Schöpfer, Welt?
Such' ihn überm Sternenzelt!
Über Sternen muß er wohnen.
Freude heißt die starke Feder: In der ewigen Natur.
Freude, Freude treibt die Räder: In der Großen Weltenuhr.
Blumen lockt sie aus den Keimen,
Sonnen aus dem Firmament,
Sphären rollt sie in den Räumen,
Die des Sehers Rohr nicht kennt.
Chor.
Froh, wie seine Sonnen fliegen: Durch des Himmels prächt'gen Plan,
Laufet, Brüder, eure Bahn,
Freudig, wie ein Held zum Siegen.
Aus der Wahrheit Feuerspiegel: Lächelt sie den Forscher an.
Zu der Tugend steilem Hügel: Leitet sie des Dulders Bahn.
Auf des Glaubens Sonnenberge: Sieht man ihre Fahnen wehn,
Durch den Riß gesprengter Särge: Sie im Chor der Engel stehn.
Chor.
Duldet mutig, Millionen!
Duldet für die beßre Welt!
Droben überm Sternzelt: Wird ein großer Gott belohnen.
Göttern kann man nicht vergelten;
Schön ist's, ihnen gleich zu sein.
Gram und Armut soll sich melden,
Mit den Frohen sich erfreun.
Groll und Rache sei vergessen,
Unserm Todfeind sei verziehn,
Keine Tränen soll ihn pressen,
Keine Reue nage ihn.
Chor.
Unser Schuldbuch sei vernichtet!
Ausgesöhnt die ganze Welt!
Brüder, überm Sternenzelt: Richtet Gott, wie wir gerichtet.
Freude sprudelt in Pokalen,
In der Traube goldnem Blut: Trinken Sanftmut Kannibalen,
Die Verzweiflung Heldenmut--
Brüder, fliegt von euren Sitzen,
Wenn der volle Römer kreist,
Laßt den Schaum zum Himmel spritzen:
Dieses Glas dem guten Geist.
Chor.
Den der Sterne Wirbel loben,
Den des Seraphs Hymne preist,
Dieses Glas dem guten Geist
Überm Sternenzelt dort oben!
Festen Mut in schwerem Leiden,
Hilfe, wo die Unschuld weint,
Ewigkeit geschwornen Eiden,
Wahrheit gegen Freund und Feind,
Männerstolz vor Königsthronen, — : Brüder, gält' es Gut und Blut--
Dem Verdienste seine Kronen,
Untergang der Lügenbrut!
Chor.
Schließt den heil'gen Zirkel dichter,
Schwört bei diesem goldnen Wein:
Dem Gelübde treu zu sein,
Schwört es bei dem Sternenrichter!
Rettung von Tyrannenketten,
Großmut auch dem Bösewicht,
Hoffnung auf den Sterbebetten,
Gnade auf dem Hochgericht!
Auch die Toten sollen leben!
Brüder, trinkt und stimmet ein,
Allen Sündern soll vergeben,
Und die Hölle nicht mehr sein.
Chor.
Eine heitre Abschiedsstunde!
Süßen Schlaf im Leichentuch!
Brüder, einen sanften Spruch: Aus des Totenrichters Mund.
Eine heitre Abschiedsstunde!
Süßen Schlaf im Leichentuch!
Brüder, einen sanften Spruch: Aus des Totenrichters Mund.
Ще один вірш Поля Верлена
Поль Верлен
* * *
Ті руки, що були моїми,
Ті ручки білі, ручки милі,
По всім цім дикім божевіллі,
По всій мерзоті неключимій,
По всім блуканню в тьмі кромішній,
Страшній, як совість святокрадця,
Ізнов мені ночами сняться
Ті руки царствено-розкішні.
Ви знов лягли мені на душу,
Що розтерзали хижі круки...
Скажіть мені, кохані руки,
Чого я сподіватись мушу?
Невже оманне це видіння,
Галюцинація відчайна:
I душ розлучених вінчання,
I серць воскреслих молодіння?
О руки, спомини священні,
Блаженні муки, світлі мрії!
Молю вас, руки всеблагії,-
Мені подайте знак прощення!
Перекладач: Микола Лукаш
Слова мудрості від Туве Янссон
Пам’ятка
«Як вивчити напам’ять ліричний твір»
1. Прочитати уважно "про себе" увесь
вірш.
2. Спробувати переказати його загальний зміст.
3. Позначити у тексті паузи, поставити логічний
наголос.
4. Визначити кількість строф і рядків.
5. Знайти ключові слова кожної строфи.
6. Прочитати виразно вірш "уголос",
враховуючи всі розділові знаки.
7. Спробувати переказати зміст вірша в логічній
послідовності, пригадуючи ключові
слова.
8. Використовуючи асоціації, усно провести
словесно-образне малювання.
9. Прочитати виразно уголос увесь текст.
10.
Спробувати продекламувати його.
Правила дискусії
1. Готуйся до обговорення проблеми заздалегідь.
2. Продумай свою точку зору і
знайди аргументи до неї.
3. Не бійся висловлювати свою
думку, але і не нав'язуй її іншим.
4. Умій вислухати та зрозуміти
співрозмовника.
5. Подумай над тим, що об'єднує
ваші точки зору і чому вони відрізняються. Чи можете ви дійти спільної думки?
6. Вільно та невимушене висловлюй
свою думку, але при цьому поважай точку зору іншого.
7. До всього намагайся дійти сам.
8. Не приймай нічого на віру.
9. До остаточного висновку
приходь тільки після пошуку.
10. Не сумуй, якщо ви не дійшли
спільної думки. Пам'ятай, що кожна людина — індивідуальність і має право на
власну точку зору.
Схема
«Складові елементи листа до автора»
Лист – це передача на письмі особистих вражень і думок.
1.
Звертання до адресата. Вітання.
2.
Вступ. Засвідчити обізнаність із життям і творчістю поета(письменника)
3.
Основна частина: висловлення власних вражень і думок про твір з
підтвердженням цитатами з нього. Представлення своїх літературних проб, що були
написані як відповідь на твір автора.
4.
Закінчення. Побажання і запитання до автора.
5.
Підпис. Дата. Місце написання
Критерії оцінки учнівських листів
1. Наявність усіх структурних
елементів тексту (звертання, розповідь, побажання, підпис).
2. Переконливість і емоційність
мовлення.
3. Доречність, доказовість цитат.
4. Особисті відкриття, новаторство.
5. Доброзичливість, відкритість та
повага до співбесідника.
6. Емоційність та оптимізм.
Пам’ятка
«Як
підготуватись до твору-роздуму про героя»
1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви
не погоджуєтеся.
2. Простежте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки.
Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо
ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.
3. Зробіть необхідні добірки з тексту, які
допоможуть вам написати твір.
4. Відповідно до структури твору — вступу,
основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — доберіть
додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), який стане в пригоді під час
написання твору.
5. Спочатку напишіть твір на чернетці.
6. Працюючи над вступною частиною твору,
пам'ятайте, що мета його — підвести до розуміння вашої головної думки.
7. В основній частині твору викладайте свої думки
та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів
твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так і від протилежного.
Використовуйте тільки ті слова, значення яких ви знаєте. Уникайте повторення
одних і тих самих слів.
8. У завершальній частині твору зробіть емоційний
обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого пишете.
9. Прочитайте написане, перевірте зміст,
послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.
10. Перепишіть роботу начисто.
11. Перевірте написане, пильнуючи описки і
пропуски літер.
Пам’ятка
«Як підготувати
реферат»
1. Актуальність теми (проблеми), що висвітлюється.
2. Короткий огляд (назва, автор, головні ідеї)
робіт, присвячених темі (проблемі) реферату.
3. Докладний опис основних підходів, висвітлених у
пер-шоджерелах.
4. Порівняння (виявлення відмінних та спільних
рис) поглядів, розкритих у рефераті.
5. Формування власного ставлення до висловлених у
пер-шоджерелах думок, мотивування такого ставлення.
1.
Загальні висновки щодо теми (проблеми) реферату.
Пам'ятка
«Як писати твір компаративного
спрямування»
1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте
його тему.
2. Визначте головну ідею твору.
3. Складіть план, доберіть епіграф, що
відповідатиме темі твору та розкриватиме його головну думку.
4. Визначте, що об'єднує та відрізняє твори, які
ви аналізуєте.
5. Продумайте, який цитатний матеріал з обох
творів використаєте для аргументації своєї думки.
6. Порівнюючи твори, дбайте про композиційні
засоби викладу думок, а саме: 1) інтригуючий початок;
2)послідовне
розгортання тези;
3) хід роздумів у
формі "запитання-відповідь";
4) контрастне
зіставлення аргументів;
5) експресивний
висновок.
7. Викладаючи у творі власні думки, пам'ятайте, що
вони мають бути пов'язані з його темою та головною ідеєю.
8. Звертайте увагу на співмірність частин твору.
9. Стежте за тим, щоб думки розкривалися послідовно,
аби кожне попереднє речення було логічно пов'язане з наступним.
10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб ваша думка
була висловлена точно, просто, ясно, образно, не була двозначною. Запорукою
успіху під час написання творчих робіт різних видів е глибоке осмислення теми
твору. Їх можна розподілити таким чином:
— тема-поняття (вона не містить прямих рекомендацій щодо ідеї твору. Учень має
самостійно з'ясувати проблему, що криється у формулюванні теми творчої роботи,
та розв'язати її. Наприклад, тема-поняття "Образ Грегора Замзи в оповіданні
Франца Кафки "Перевтілення" не дає якихось "підказок" щодо
розв'язання проблеми, яку має розкрити учень під час написання цієї творчої
роботи);
— тема-запитання (вона теж не розкриває
ідею творчої роботи, але вказує на шлях розв'язання проблеми, порушеної у
творі. Так, відповідаючи на такі теми-запитання, як "Страждалець за людство
чи невдалий Наполеон?" за романом Федора Достоєвського "Злочин і
кара" чи "Хто, ви —Дон Кіхот Ламанчський?" за романом Мігеля Сервантеса,
школярі самостійно мають визначити свою позицію, висловити та розкрити ідею
творчої роботи);
— тема-твердження (прямо вказує на ідею
твору, наприклад, тема за романом Альбера Камю "Чума", висловлена
цитатою з тексту "Єдине, що для мене цінне, — це померти чи жити тим, що любиш").
Пам’ятка
майбутньому казкареві
1. Користуючись планом казки, вибери
епізод творчого переказу.
2. Придумай героя, від імені якого
ти вестимеш оповідь.
3. Склади «Анкету свого казкового
героя»
«Анкета мого казкового героя»
1)
Ім'я.
2)
Зовнішність.
3)
Вдача(веселий, сумний, привітний,
злий, чемний, забудькуватий, говіркий, дотепний, вигадник...)
4)
Кого з героїв казки він любить,
кого – ні?
5)
Його улюблене заняття.
6)
Мова героя.
4.
Напиши творчий переказ на чернетці.
5. Не розчаровуйся, коли щось не
вийде, - ніщо не завадить спробувати ще раз.
6. Ти не казкар, ти лише вчишся, але
старанність допомагає творити чудеса. Успіху тобі!
Пам'ятка
«Як підготуватися до переказу
твору або його уривка»
Насамперед чітко визначте своє ставлення до героя,
про якого ви писатимете у творі. Уважно прочитайте
твір.
1. Поділіть його на завершені за змістом частини.
2. Підготуйтеся до переказу окремих частин:
·
зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення; з'ясуйте їхній зміст,
намагайтеся використовувати під час переказу;
·
запам'ятайте, про що йдеться на
початку, всередині та наприкінці кожної частини.
3. Переказуючи зміст певної частини, користуйтеся
запитаннями-порадами:
·
про що пише автор (докладний зміст частини);
·
як він це робить (художні засоби, які використовує письменник).
4. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, із
усіх визначених частин слід дібрати лише ті, які відповідають меті поставлених
перед вами завдань, і докладно їх переказати.
5. Працюючи над стислим переказом, визначте
головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, перекажіть основні
події твору.
Пам'ятка
«Як підготуватися до написання
відгуку»
Відгук – критична
оцінка художнього твору. Він передбачає висловлення враження про книгу,
літературних героїв, зображених подій, своєї думки про те, як ставиться до
героїв автор.
1. Виберіть форму вашого відгуку:
а) лист до товариша;
б) до автора твору;
в) лист у видавництво;
г) стаття в стінгазету;
д) інші форми.
2. Подбайте, щоб у заголовку відгуку
було виражено основну думку.
3. У письмовій роботі висвітліть
такі питання:
а) тема і основна думка твору;
б) де і коли відбуваються
зображувані події?
в) які епізоди викликали у вас
найсильніші враження?
г) хто з героїв вам особливо
сподобався і чому?
д) чим збагатив вас твір? Над якими
питаннями змусив замислитися?
4. Робота над чернеткою
Пам'ятка
«Як працювати над чернеткою»
1.
Читаючи написане вами
на чернетці, слідкуйте, чи розкрито тему й основну думку, чи все викладено
послідовно, згідно з планом. Під час читання робіть позначки на полях, після
чого внесіть необхідні виправлення.
2.
Прочитайте
доопрацьований варіант уголос і прислухайтесь, чи немає недоробок. Усуньте їх.
3.
Перевірте, чи немає
орфографічних і синтаксичних помилок. Виправте їх.
Пам'ятка
«Як працювати над розповіддю за картиною»
1. Знайдіть відомості про художника, який створив цю
картину.
2.
Зверніть увагу на назву картини. Дуже часто вона свідчить про задум художника,
про те, заради чого картину написано.
3. Вдумайтесь у зміст картини.
4. Спробуйте
уявити, що було до моменту, зображеного художником, і що буде після цього.
5.
Подумайте, кого, у чому і як ви переконуватимете своєю розповіддю.
6.
Сформулюйте тему й основну думку розповіді. Дайте заголовок (назва картини і
ваш заголовок можуть бути різними).
7.
Продумайте композицію розповіді. Врахуйте, що кульмінації повинен відповідати
момент, зображений на картині, адже він основний. Складіть план.
8.
Зверніть увагу на пропорційність частин розповіді.
Пам'ятайте, головне в ній — зміст картини.
Пам’ятка
«Як підготуватись
до виразного читання тексту»
1.
Уважно перечитайте текст. Уявіть собі те, про що в ньому йдеться.
2.
Визначте тему, основну думку, тон висловлювання.
3.
Подумайте, з якою метою ви читатимете цей текст, у чому будете переконувати
своїх слухачів.
4.
Підкресліть найважливіші за змістом слова (тобто логічно наголошені).
5.
Визначте, де потрібно робити паузи.
6.
Продумайте, як ви можете використати інші засоби виразності усного мовлення:
темп мови, гучність голосу тощо.
Пам’ятка
«Як скласти план тексту»
1. Прочитайте текст, з'ясуйте значення незрозумілих слів.
2. Визначте тему й основну думку.
3. Поділіть текст на смислові частини, дайте їм заголовки.
4. Напишіть чернетку плану. Порівняйте його з текстом.
Простежте,
чи все
головне знайшло відображення у плані, чи зв'язані пункти плану за змістом, чи
відображають вони тему й основну думку тексту.
5. Перевірте, чи можна за цим планом переказати текст.
6. Акуратно перепишіть удосконалений варіант плану
Пам’ятка
«Як готуватися до вибіркового переказу тексту»
1. Прочитайте текст, з'ясуйте значення незрозумілих слів.
2. Вдумайтесь у тему вибіркового переказу.
3. Уважно перечитайте текст, виберіть те, що стосується
теми, зробіть необхідні виписки й закладки у
книжці.
4. Визначте основну думку переказу.
5. Подумайте, який тип мовлення (роздум, опис,розповідь)
буде основним у вашому переказі.
6. Визначте, який стиль (художній, публіцистичний, науковий...)
ви оберете.
7. Складіть план. Врахуйте, що послідовність викладу в
основному тексті й у вибірковому переказі може бути різною.
8. Продумайте, як краще зв'язати змістові частини
вибіркового переказу, які слова, звороти можна для цього використати.
9. Напишіть чернетку вибіркового переказу, після
перевірки перепишіть його.
Пам’ятка
«Як готуватися до
усного виступу»
І. Подумайте, з
якою метою ви будете говорити. Визначте тему, основну думку, тон вашого тупу (урочистий, спокійний, обурений, критичний...).
2. Підберіть потрібний матеріал.
3. Вирішіть, який тип мовлення переважатиме у вашому
виступі (роздум, опис, розповідь...).
4. Визначте можливий стиль вашого виступу (розмовний,
публіцистичний, науковий...).
5. Складіть план виступу.
6. Зробіть пробний виступ перед дзеркалом, слідкуючи за
тоном, логічним наголосом, темпом мовлення, гучністю голосу, жестами, мімікою.
7. Попросіть кого-небудь із ваших друзів послухати вас,
врахуйте зауваження.
8. Використайте магнітофон: прослуховування запису допоможе
вам вдосконалити виступ.
Пам’ятка
«Як аналізувати поетичний твір»
1.
Короткі відомості про автора.
2.
Історія створення.
3.
Жанр лірики.
4.
Провідний мотив.
5.
Що виражає поет і за допомогою яких художніх засобів?
6.
Рима, спосіб римування, віршований розмір, вид строфи.
7.
Тема та ідея.
8.
Чим твір близький кожному?
Пам’ятка
«Як написати
оповідання»
1.
Сформулюйте тему й основну думку вашого оповідання, придумайте заголовок.
2.
Відберіть потрібний матеріал із ваших спогадів або з інших джерел.
3.
Повторіть схему композиції оповідання.
4.
Конкретизуючи схему композиції оповідання складіть план.
Вкажіть у ньому вступ, зав'язку,
кульмінацію і розв'язку.
5. Зверніть увагу на пропорційність
частин оповідання. Пам'ятайте, що найдокладніше в оповіданні має бути описана
головна подія.
6. Намагайтеся використати в
оповіданні діалог (або окремі репліки), елементи опису (можливо, роздум),
причому так, щоб вони допомагали повніше уявити хід подій і характери людей,
про яких ви розповідаєте.
7. Напишіть чернетку оповідання.
Після перевірки й виправлень перепишіть начисто.
Схема
«Етапи композиції художнього твору»
Композиція — це побудова твору. В основі твору лежить подія (випадок, епізод). Тому в
композиції твору розрізняють частини, пов'язані з розвитком цієї події:
зав'язку, кульмінацію, розв'язку.
Зав'язка — це момент, з якого починається
подія і від якого залежить її розвиток.
Кульмінація — момент найвищого напруження у розвитку події.
У творі
може бути вступ (експозиція або пролог), у якому автор пояснює,
де, коли і з ким сталося те, про що він вирішив розповісти, і заключна частина (епілог),
в якій розповідається про те, як склалися долі героїв твору після розв'язки.
Прототип Шерлока Холмса
Мабуть, усі ви чули про детектива Шерлока Холмса! Сьогодні ми б хотіли розказати вам, хто був його прототипом.
Хірург Джозеф Белл був свого часу дуже популярним в Единбурзі, оскільки багато працював і не відмовляв у допомозі людям з невисоким достатком. Умів точно визначити професію і характер своїх пацієнтів і завжди радив своїм студентам користуватися очима, слухом, нюхом в тій же мірі, що і мозком.
Белл був високою людиною з темним волоссям, уважними очима, худими плечима і різким голосом. Хімічні досліди проводив незалежно від того, наскільки був завантажений в університеті і лікувальній практиці.
Взяв до себе в помічники Артура Конан Дойла, який, щодня спостерігаючи за ним у клініці, згодом наділив його рисами головного героя циклу творів про Шерлока Холмса.
Л. Костенко. Астральний зойк.
Добридень, люди! Вбитий на снігу,
я спам'ятався в зоряній пустелі.
І все, що має на землі вагу,
осипалось, як мертві імортелі.
Там, на землі, щось падало, цвіло,
було рожеве, синє і зелене.
Мені вітри позичили крило,
я бачив землю за віки від мене.
Я натомився жити без душі.
Нема на чому записати строфи.
Усі арапи-предки й гармаші
Кричать в мені зігрітися хоч трохи.
Я сам не знаю, скільки тут пробув.
Не хочу я ні вічності, ні слави.
В безсмерті холодно. Я хочу в Петербург.
Вдягтися в тіло і напитись кави.
Там, на столі, лежить моє перо.
Воно лежить, воно давно не пише.
Я хочу вірші написати про -
Про те, як вітер гілочку колише.
Я хочу встати вранці, на зорі.
Любити жінку, ждать листа з Одеси.
Я хочу волі, волі!.. А царі?
Я хочу жити, жити!.. А Дантеси?
Я сто поем ще маю на меті,
а я дивлюсь у вічі пістолету...
В безсмерті холодно. І холодно в житті.
О Боже мій! Де дітися поету?!
Найкращі книжки для дітей і підлітків за версією «Рейтингу критика 2015»
Орієнтовний план характеристики художнього
образу-персонажа
Вступ. Місце персонажа в
системі образів твору.
Основна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу.
1. Соціальне і матеріальне становище.
2. Зовнішній вигляд.
3. Своєрідність світосприймання і світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок:
а) характер діяльності і основних життєвих поривань;
б) вплив на оточуючих (основна сфера, види і типи дії).
4. Область відчуттів:
а) тип ставлення до оточуючих;
б) особливості внутрішніх переживань.
5. Авторське ставлення до персонажа.
6. Які риси особистості героя проявляються в творі:
а) за допомогою портрета;
б) в авторській характеристиці;
в) через характеристику інших дійових осіб;
г) за допомогою передісторії або біографії;;
д) через ланцюг вчинків;
є) у мовній характеристиці;
ж) через «сусідство» з іншими персонажами;
з) через навколишнє оточення.
Основна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу.
1. Соціальне і матеріальне становище.
2. Зовнішній вигляд.
3. Своєрідність світосприймання і світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок:
а) характер діяльності і основних життєвих поривань;
б) вплив на оточуючих (основна сфера, види і типи дії).
4. Область відчуттів:
а) тип ставлення до оточуючих;
б) особливості внутрішніх переживань.
5. Авторське ставлення до персонажа.
6. Які риси особистості героя проявляються в творі:
а) за допомогою портрета;
б) в авторській характеристиці;
в) через характеристику інших дійових осіб;
г) за допомогою передісторії або біографії;;
д) через ланцюг вчинків;
є) у мовній характеристиці;
ж) через «сусідство» з іншими персонажами;
з) через навколишнє оточення.
Правила читання
за Іваном Огієнком
1. Читання книг навчає нас уму-розуму, замiнюючи нам
життєвий досвiд; кpiм цього, воно завжди дає нам високу естетичну насолоду.
Тому, читаючи книги, нiколи не поспiшайте: нехай навчання буде серйознiше, а
насолода глибша.
2. Не можна судити про те,
чого не знаєш, тому ніколи не називайте книгу нудною, якщо не прочитали її до
кінця.
3. Коли ви захопленi книгою, коли вона володiє вами
цiлковито, намагайтеся бути уважними, бо це найвищий момент у читаннi, нi в
якому разi не поспiшайте, не «ковтайте» книги: читання поспiхом, коли враження
змiнюються одне одним, притуплює почуття; ви не отримаєте вiд книги всього, що
вона могла вам дати.
4. При читаннi жодного слова
з книги не повинно бути пропущено. Особливо шкiдливо робити пропуск, «ковзати
книгою» у найцiкавiших мiсцях.
5. Передчасно не намагайтеся дiзнатися про розв'язку
книги: вiд цього увага слабне, iнтepec до книги зникає. Бо обiдати не починають
iз десерту.
6. Змiст книги – це священна
власнiсть того, хто її написав: дуже часто письменник створює книгу з великими
зусиллями. Тожбо завжди знайте i твердо пам'ятайте iм'я автора, який написав
книгу, iнакше читання ваше схоже на
крадіжку.
7. Читання – це праця, корисна та приємна. До всякої ж
працi звичка набувається лише постiйними вправами. Тому читайте завжди i всюди,
де тiльки є для цього можливiсть, – тодi читання стане вашою звичкою, а вона є
ознакою висококультурної людини.
8. При читаннi жодне слово,
жодне речення не повиннi залишатися незрозумiлими. Тому завжди звертайтеся до
словника чи до вчителя – хай той пояснить усе, чого ви не розумiєте. Тiльки
тодi читання буде навчанням.
9. Не розтягуйте без потреби читання однiєї книги на
дуже довгий час: вiд такого читання змiсту загалом ви не охопите i естетичної
насолоди отримаєте мало.
10. Читати лежачи дуже шкiдливо
для очей, та й увага при такому читаннi завжди слабне.
11. Не слиньте пальцiв, коли
гортаєте книгу: до вас її могла читати хвора людина, і ви можете заразитися.
12. Книга є найвищим скарбом культурного життя людини;
тож бережiть її свято i не доторкайтеся до неї брудними руками.
Немає коментарів:
Дописати коментар